+380 67 430 78 80
+380 50 406 65 36

м. Київ, вул.Січових Стрільців
(Артема), 14, оф. 21а

Показати на мапі

пн - пт: 9.00-18.00
сб - нд: вихідний

 Спори по договорах.

Договір — домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За розподілом між сторонами прав та обов'язків договори поділяться на односторонні (в одної сторони лише права, в іншої лише обов'язки) та двосторонні (правами й обов'язками наділені обидві сторони).

Договори є правовими документами. Укладання договору починають із пропозиції його укласти - направлення оферти. Оферта повинна містити основні умови запропонованої угоди. Прийняття пропозиції другою стороною вважають акцептом (згодою).

Різновиди договорів: про купівлю-продаж, про постачання продукції, про оренду приміщень, про будівництво об’єктів тощо.

У договорі сторони визначають права й обов'язки. Наприклад, при прийомі на роботу укладають трудовий договір між громадянами й організаціями. Одна сторона – громадянин - бере на себе обов'язок виконувати роботу з визначеного фаху, кваліфікації або посади, виконувати внутрішній розпорядок організації тощо. Інша сторона – організація – зобов'язується виплачувати заробітну плату й створити умови для роботи.

Реквізити: найменування виду документа (ДОГОВІР), дата, номер (індекс), місце упорядкування, заголовок до тексту, текст, підписи та печатки сторін.

Договори зберігають 3 роки після закінчення терміну його дії. Контракти з іноземними партнерами слід зберігати не менше 10 років.
Спори, що виникають з договірних зобов’язань:
- стягнення збитків (в т.ч., упущеної вигоди), у зв’язку з невиконанням умов попереднього договору або у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням договору
- стягнення основного боргу та можливих штрафних санкцій у вигляді пені, трьох відсотків річних від простроченої суми та інфляційних втрат у разі невиконання або неналежного виконання договорів оренди, поставки, позики, поруки, кредитних договорів тощо;
- спори щодо строків дії договору, в т.ч. договору оренди (чи можна вважати договір оренди пролонгованим у зв’язку з відсутністю після закінчення терміну дії договору вимог орендодавця про звільнення приміщення або відмови від продовження його дії);
- тлумачення умов договору та інші спори про тлумачення змісту договорів або їх окремих положень;
- стягнення різниці зростання вартості товару (з імпортною складовою) при реалізації його з відстроченням платежу;
- стягнення заборгованості за фактично виконані роботи (придбані матеріали) без оформлення договору у письмовому вигляді;
- стягнення коштів за договором зберігання майна (без передання права власності) у зв’язку із псуванням майна;
- повернення коштів, внесених на депозитний рахунок банку, та стягнення штрафних санкцій та збитків, завданих в результаті неналежного виконання банком умов депозитного договору;
- стягнення страхового/перестрахового відшкодування за договорами страхування/перестрахування;
- визнання договору купівлі-продажу об’єкту нерухомості недійсним у зв’язку з необізнаністю покупців про співвідношення вартості квартири у гривнях та доларах США;
- визнання договору купівлі-продажу об’єкту нерухомості недійсним через укладання договору під обманом;
- інші випадки визнання договорів недійсними та застосування наслідків їх недійсності (повернення коштів, майна тощо, набутих за такими договорами);
- зобов’язання виконати умови договору (поставити товар, виконати роботу тощо);
- зміна умов договору та/або його розірвання в судовому порядку;
- спори, пов’язані з веденням реєстру цінних паперів (у тому числі, зобов’язання реєстратора вчинити дії, утриматися від вчинення дій, визнання договору на ведення реєстру недійсним, розірвання в судовому порядку договору на ведення реєстру у зв’язку з порушенням реєстратором його умов тощо);
- забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, заборони вчиняти певні дії тощо (в залежності від предмету спору та підсудності);
- здійснення захисту інтересів Клієнта в будь-яких інших спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні договорів.

Приклади з судової практики:

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Справа № 10/552/08
за позовом Відділу капітального будівництва Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, м. Запоріжжя до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „СПБ - Сфера 2000”, про розірвання договору

Заявлено позовні вимоги про розірвання договору №04/08/07 на будування ізолятора тимчасового тримання на 150 міст в м. Запоріжжя по вул. Макаренко.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що 07 вересня 2007 року між ВКБ УМВС України в Запорізькій області (далі Замовник) та ТОВ „СПБ-Сфера 2000” (далі Підрядник) укладено контракт №04/08/07 на будування ізолятора тимчасового тримання на 150 міст в м. Запоріжжя по вул. Макаренко.

В червні 2008 року Замовником під час здійснення контролю за виконанням умов договору виявлено відсутність проведення робіт та відсутність обладнання Підрядника на об’єкті Замовника. Замовником на об’єкті будівництва складено акт за № 75/1 від 19.06.2008 яким зафіксовано відсутність проведення будівельно-монтажних робіт Підрядником, відсутність будівельної техніки та охорони на об’єкті.

Попередження з боку Підрядника відповідно до п. 10.3. договору про уповільнення чи призупинення робіт на адресу Замовника не надходили, що є істотним відхиленням від умов договору та унеможливлює виконання умов договору з боку Підрядника.

Також Підрядником не виконуються умови договору про здійснення охорони будівельного майданчику на весь час дії договору, що визначено п. 8.6. договору.

02 липня 2008 на адресу Підрядника відправлено лист з вимогою пояснити відсутність будівельної техніки та будівельних робіт на об’єкті. На лист відповіді від Підрядника не надійшло.

21 липня 2008 року на адресу Підрядника направлено лист з вимогою розірвання договору, оскільки Підрядник не виконує обов’язки, взяті ним за договором, що є істотним порушенням умов договору та, відповідно до ст. 852 ЦК України, є підставою для розірвання договору на вимогу Замовника.

Разом з листом Підряднику направлено угоду про розірвання договору, підписану Замовником. На зазначений лист відповіді від Підрядника не надійшло.

Вищезазначеними діями Підрядник не виконав істотних умов договору, тобто не попередив Замовника про уповільнення чи призупинення робіт та не забезпечив охорону будівельного майданчику, на листи Замовника, щодо пояснення невиконання умов договору від Підрядника відповідей не надходило.

За наведених обставин подальше виконання умов договору з боку Замовника є необґрунтованим та договір підлягає розірванню, з метою продовження будівельних робіт на об’єкті Замовника з іншим Підрядником.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином. Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши представників, вивчивши додані матеріали, суд встановив:

07 вересня 2007 року між ВКБ УМВС України в Запорізькій області ( Замовник) та ТОВ „СПБ-Сфера 2000” (Підрядник) укладено контракт №04/08/07 на будування ізолятора тимчасового тримання на 150 міст в м. Запоріжжя по вул. Макаренко.

В червні 2008 року Замовником під час здійснення контролю за виконанням умов договору виявлено відсутність проведення робіт та відсутність обладнання Підрядника на об’єкті Замовника. Замовником на об’єкті будівництва складено акт за № 75/1 від 19.06.2008 яким зафіксовано відсутність проведення будівельно-монтажних робіт Підрядником, відсутність будівельної техніки та охорони на об’єкті.

Попередження з боку Підрядника відповідно до п. 10.3. договору про уповільнення чи призупинення робіт на адресу Замовника не надходили, що є істотним відхиленням від умов договору та унеможливлює виконання умов договору з боку Підрядника.

Також Підрядником не виконуються умови договору про здійснення охорони будівельного майданчику на весь час дії договору, що визначено п. 8.6. договору.

02 липня 2008 на адресу Підрядника відправлено лист з вимогою пояснити відсутність будівельної техніки та будівельних робіт на об’єкті. На лист відповіді від Підрядника не надійшло.

21 липня 2008 року на адресу Підрядника направлено лист з вимогою розірвання договору, оскільки Підрядник не виконує обов’язки, взяті ним за договором, що є істотним порушенням умов договору та, відповідно до ст. 852 ЦК України, є підставою для розірвання договору на вимогу Замовника.

Разом з листом Підряднику направлено угоду про розірвання договору, підписану Замовником. На зазначений лист відповіді від Підрядника не надійшло.

Вищезазначеними діями Підрядник не виконав істотних умов договору, тобто не попередив Замовника про уповільнення чи призупинення робіт та не забезпечив охорону будівельного майданчику, на листи Замовника, щодо пояснення невиконання умов договору від Підрядника відповідей не надходило.

За наведених обставин подальше виконання умов договору з боку Замовника є необґрунтованим та договір підлягає розірванню, з метою продовження будівельних робіт на об’єкті Замовника з іншим Підрядником.

Позовні вимоги нормативно та документально обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84 ГПК України, суд ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати контракт № 04/08/07 укладений між Відділом капітального будівництва Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю „СПБ-Сфера 2000” на будівництво ізолятора тимчасового тримання на 150 осіб в м. Запоріжжя по вул. Макаренко.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СПБ - Сфера 2000”, 69042, м. Запоріжжя, вул. Доковська,3, ЄДРПОУ 30719432, МФО 313537, р/р 26007004021001 в АБ “ТАС-Бизнесбанк”, м. Запоріжжя на користь Відділу капітального будівництва Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, 69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29, ЄДРПОУ 08805795, УДК у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 35211006000720, 85 грн. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Видати наказ.

Справа № 2-50/11

12 січня 2011 року Баришівський районний суд Київської області розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства « Альфа Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,- в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_4 акціонерне товариство «Альфа Банк» звернувся до суду з даним позовом стверджуючи, що 22.09.2007 року між позивачем ОСОБА_5 акціонерним товариством «Альфа Банк» та відповідачкою ОСОБА_2, яка зареєстрована і проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 був укладений кредитний договір № 700001210, згідно з яким відповідачу надано грошові кошти в розмірі 19 181 доларів США 92 центи для придбання транспортного засобу. Відповідно до умов договору відповідач зобовязався в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього графік погашення кредиту.

Позивач свої зобовязання за договором виконав, надавши відповідачеві, кредит у сумі 19181 доларів США 92 центи. Відповідно до умов договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобовязання в частині повернення кредиту або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору відповідачка зобовязана сплатити позивачу пеню в розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

У порушення умов договору, відповідач, свої зобовязання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 22.08.2010 року має прострочену заборгованість за кредитом 14520 доларів 20 центів, що за курсом НБУ на 22.08.2010 року, складає 114568 грн. 75 коп.

22.09.2007 року між ОСОБА_5 акціонерним товариством «Альфа Банк» та гр. ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 700001201-П. Відповідно до договору поруки відповідач ОСОБА_3, як поручитель поручається за виконання відповідачкою ОСОБА_2 обовязків, які виникли на підставі договору. Відповідно до договорів поруки відповідачі відповідають перед позивачем за порушення обовязків за договором, як солідарні боржники. Відповідно до умов договору у разі невиконання чи не належного виконання відповідачем будь-яких обовязків, встановлених договором, в тому числі у разі затримання сплати частини кредиту та процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, позивач має право вимагати дострокового виконання зобовязання з поверненням кредиту за договором.

На виконання умов договору відповідачам була направлена вимога про дострокове повернення кредиту, але на дату подання позовної заяви вимога не виконана. Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачем зобовязання стосовно умов повернення кредиту, позивач вправі вимагати стягнення з відповідачів заборгованість по кредиту, заборгованість за відсотками, пеню за невиконанням умов договору. Просять суд солідарно стягнути з відповідачів заборгованість.

Представник позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства « Альфа Банк» в судове засідання на розгляд справи не з»явився. Про час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином. Від представника позивача до суду надійшла заява про проведення судового засідання без його участі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання на розгляд справи не зявилися. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином . Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутність відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що заявлений позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 22.09.2007 року між позивачем ОСОБА_5 акціонерним товариством «Альфа Банк» та відповідачкою ОСОБА_2, яка зареєстрована і проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 був укладений кредитний договір № 700001210, згідно з яким відповідачу надано грошові кошти в розмірі 19 181 доларів США 92 центи для придбання транспортного засобу. Відповідно до умов договору відповідач зобовязався в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього графік погашення кредиту.

Позивач свої зобовязання за договором виконав, надавши відповідачеві, кредит у сумі 19181 доларів США 92 центи. Відповідно до умов договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобовязання в частині повернення кредиту або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору відповідачка зобовязана сплатити позивачу пеню в розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

У порушення умов договору, відповідач, свої зобовязання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 22.08.2010 року має прострочену заборгованість за кредитом 14520 доларів 20 центів, що за курсом НБУ на 22.08.2010 року, складає 114568 грн. 75 коп.

22.09.2007 року між ОСОБА_5 акціонерним товариством «Альфа Банк» та гр. ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 700001201-П. Відповідно до договору поруки відповідач ОСОБА_3, як поручитель поручається за виконання відповідачкою ОСОБА_2 обовязків, які виникли на підставі договору. Відповідно до договорів поруки відповідачі відповідають перед позивачем за порушення обовязків за договором, як солідарні боржники. Відповідно до умов договору у разі невиконання чи не належного виконання відповідачем будь-яких обовязків, встановлених договором, в тому числі у разі затримання сплати частини кредиту та процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, позивач має право вимагати дострокового виконання зобовязання з поверненням кредиту за договором.

На виконання умов договору відповідачам була направлена вимога про дострокове повернення кредиту, але на дату подання позовної заяви вимога не виконана. Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачем зобовязання стосовно умов повернення кредиту, позивач вправі вимагати стягнення з відповідачів заборгованість по кредиту, заборгованість за відсотками, пеню за невиконанням умов договору.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності із ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати, хоча б ця сторона і була звільнена від оплати судових витрат на користь держави.

А тому суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині солідарного стягнення на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «Альфа Банк» витрат по сплаті державного мита в сумі 1145 грн. 69 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді сплачені позивачем при подачі позовної заяви .

Встановлене судом підтверджується письмовими матеріалами справи:

-ксерокопією кредитного договору № 700001210 від 21.09.2007 року;

-ксерокопією договору поруки № 700001210-П від 21.09.2007 року;

-ксерокопією додатку № 1 до кредитного договору № 700001210 від 21.09.2007 року;

-ксерокопією договору про внесення змін і доповнень № 1 до Договору поруки № 700001210 П від 21.09.2007 року;

-ксерокопією паспорта ОСОБА_3 серії СК № 089058 від 12.03.1996 року;

-ксерокопією паспорта ОСОБА_2 серії СК № 182431;

-ксерокопією довідкою розрахунку заборгованості за кредитним договором № 700001210 від 21.09.2007 року;

-іншими матеріалами справи.

Керуючись ст. ст. 512, 526, 610, 611, 612, 625, 1049, 1054 ЦК України,

ст. 3, 4, 5, 15, 88, 109, 118-120, 137, 224, 228 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована і проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та проживає ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства « Альфа Банк» ( 01025, м. Київ, вул. Десятинна 4/6, р/р № 37396000000004, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714) 114 568 ( сто чотирнадцять тисяч пятсот шістдесят вісім) гривень 75 копійок та 1145 ( одну тисячу сто сорок пять) гривень 69 копійок державного мита та 120 (сто двадцять) гривень судових витрат на інформаційно технічного забезпечення, що були заявником сплачені при подачі заяви.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії до Баришівського районного суду Київської області.

Справа № 2-909/2010
06 грудня 2010 року Яготинський районний суд Київської області розглянувши у відкритому судовому засіданні в Яготинському районному суді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася до Яготинського районного суду з даним позовом в якому зазначила, що з 06.08.2010 року сторони уклали договір. Відповідно п.1 Договору відповідач взяв в борг у позивача суму в розмірі 75000 гривень та зобовязувався повернути її в строк до 06.09.2010 року.
Відповідно до п.3 Договору відповідач (позичальник) в забезпечення виконання зобовязання по поверненню позивачу (позикодавцю) боргу у встановлений строк, передав в заставу (іпотеку) належне йому нерухоме майно, а саме земельну ділянку площею 0,0914 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд).
Нерухоме майно, яке за Договором було передано Відповідачем в заставу, належить йому на праві приватної власності, що посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 065744, що виданий на імя ОСОБА_2.
Враховуючи, що станом на 06.09.2010 року і до цього часу (строк повернення позики за умовами договору) відповідач не виконав взятих на себе за договором зобовязань по поверненню позики, позивачка просить визнати дійсним договір іпотеки, що був укладений 06.08.2010 року одночасно з укладанням договору позики шляхом викладення обох договорів в одному документі та визнати за позивачкою право власності на зазначену земельну ділянку.
Позивач у судове засідання не зявився, надав суду заяву з проханням слухати справу у його відсутності та підтриманням позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні повідомив, що між позивачем та відповідачем дійсно було укладено договір позики та іпотеки нерухомого майна. Відповідач ухилився від його нотаріального посвідчення, так як між сторонами в усній формі було досягнуто домовленості про те, що всі витрати по нотаріальному посвідченню договору іпотеки нерухомого майна покладаються на відповідача, ? а на той час у відповідача не було достатніх коштів на оплату витрат на нотаріальне посвідчення цього договору. На момент розгляду справи борг у розмірі 75000, 00 грн. відповідачці не повернено. Відповідач не заперечує проти того, щоб його зобовязання за основним договором були виконані в рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, на тих умовах, які зазначені в договорі від 06.08.2010 року. Тобто, відповідач визнав позов..
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до наступних висновків.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 06.08.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір, умовами якого було передбачено, що позивач надає відповідачу позику грошових коштів в сумі 75000, 00 грн. строком до 06.09.2010 р., а відповідач в забезпечення повернення позики передає в заставу (іпотеку) позивачеві нерухоме майно, що належить йому на праві власності, а саме ? на земельну ділянку площею 0, 0914 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд). Вказана земельна ділянка, що за договором передається в заставу (іпотеку) належить відповідачу на праві власності , що посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 065744, що виданий на імя ОСОБА_3. Вказаний Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 065744 зареєстрований Управлінням земельних ресурсів в Яготинському районі в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 26 липня 2010 р. про що в Книгу внесено запис за № 011095901963. 06.08.2010 р.
Відповідно до положень п. 2, п. 5 договору, які були виконані сторонами під час підписання договору та підтверджено поясненнями представника, відповідач дійсно отримав у позику суму в розмірі 75000, 00 грн. та передав позивачу правовстановлюючі документи на предмет застави (іпотеки).
Тобто сторонами в момент підписання договору було вчинено дії направлені на його виконання як частині договору позики грошових коштів так і в частині договору застави (іпотеки).

Як вбачається з тексту договору від 06.08.2010 року, його зміст визначає порядок виконання основного зобовязання (суму позики та строк повернення) і спосіб забезпечення його виконання, а саме за рахунок нерухомого майна, що є власністю позичальника (Відповідача). Тобто в одному документі поєднано договір позики та договір застави (іпотеки), що забезпечує виконання основного зобовязання.
Таким чином викладення договору позики та договору іпотеки в одному документі не протирічать вимогам законодавства, так як відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України від 05.06.2003 р. № 898-ІV “Про іпотеку”, ? іпотечний договір та договір, що обумовлює основне зобовязання, можуть бути оформлені у вигляді одного документа. Цей документ за формою і змістом повинен відповідати вимогам, встановленим у цій статті, та вимогам встановленим законом для договору, який визначає основне зобовязання;
Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики між фізичними особами укладається у письмовій формі, якщо сума договору не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (на момент укладення договору равному 170 грн.). В звязку з дотриманням сторонами форми та змісту договору позики, цей договір позики вважається укладеним та створює права та обовязки для сторін.
Відповідно до ст. 18 ЗУ “Про іпотеку”, іпотечний договір укладається між у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню а також має містити в собі всі істотні умови, що передбачені законом.
Сторонами Договору було дотримано змісту договору іпотеки та зазначено всі істотні умови цього договору, що підтверджується безпосередньо самим текстом Договору, але не було дотримано форми договору іпотеки, так як договір іпотеки було укладено в тій же формі, що і договір позики, тобто в простій письмовій формі, в той час, як закон вимагає нотаріального посвідчення договорів іпотеки.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ст. 4 ЗУ “Про іпотеку”, - обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, суд вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК повязується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обовязків для сторін.
Проте, положення п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 не підлягають застосуванню до договірних відносин в сфері іпотеки в частині неможливості застосування норм ст. 220 ЦК України до правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК повязується з державною реєстрацією, в звязку з чим такі правочини вважаються не укладеними і не створюють прав та обовязків для сторін.
Таким чином законом не встановлено наслідку недійсності договору іпотеки, в звязку з недотриманням умови щодо його державної реєстрації, так як у випадку відсутності державної реєстрації договору іпотеки іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.
Як вбачається з матеріалів справи сторонами було укладено договір позики та договір іпотеки шляхом викладення цих договорів в одному договорі від 06.08.2010 р. Текст договору містить всі істотні умови, що передбачені для договору позики та для договору іпотеки. Вказаний договір було укладено в простій письмовій формі та не було посвідчено нотаріально в звязку з ухиленням відповідача від його нотаріального посвідчення. Вказаний договір сторонами було частково виконано, а саме: передано кошти в позику та передано правовстановлюючі документи на предмет застави (іпотеки).
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” ? якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Можуть бути визнані в судовому порядку дійсними лише ті договори, для яких момент вчинення не повязується з їх державною реєстрацією.
Відповідно до ст. 640 ЦК України, ст. 4 ЗУ “Про іпотеку”, момент вчинення договору іпотеки не повязується з його державною реєстрацією, в звязку з чим підлягає до задоволення вимога про визнання дійсним договору іпотеки, що був укладений між позивачем та відповідачем 06.08.2010 р. одночасно з укладенням договору позики шляхом викладення обох договорів в одному документі.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується поясненнями представника відповідача, відповідачем не було виконано вчасно свої зобовязання по поверненню позивачу боргу в сумі 75000, 00 грн. в строк до 06.09.2010 р.
Відповідно до ст. 37 ЗУ “Про іпотеку”, відповідно до якої, - у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання.
Враховуючи те, що у договорі від 06.08.2010 р. міститься застереження про те, що у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем основного зобовязання (повернення 75000, 00 грн. в строк до 06.09.2010 р.) позивач вправі задовольнити свої вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Таким чином, враховуючи невиконання відповідачем зобовязання по поверненню в установлений строк позики, вимога про набуття позивачем права власності на предмет іпотеки підлягає до задоволення.
З огляду на наведене вище та враховуючи визнання відповідачем позову, що не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 174, 209, 213-215 ЦПК України, ст. 220 ч. 2, 640 ч. 3, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст. 1,2,4,18, 37 Закону України “Про іпотеку”, суд ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Визнати дійсним договір іпотеки, що був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 06.08.2010 р. одночасно з укладенням договору позики шляхом викладення обох договорів в одному документі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0, 0914 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд) право приватної власності на яку посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 065744, що виданий на імя ОСОБА_3, що зареєстрований Управлінням земельних ресурсів в Яготинському районі в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 26 липня 2010 р. про що в Книгу внесено запис за № 011095901963.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Справа № 2-696/ 07
14 грудня 2007 року Яготинський районний суд Київської області розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м.Яготин Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною та про визнання права власності , ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до Яготинського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною та про визнання права власності, в котрій вказано, що 16 березня 2002 року між позивачкою та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі - продажу житлового будинку, розташованого АДРЕСА_1. Земельна ділянка, розміром 0,4448 га, яка призначена для будівництва та обслуговування вищевказаного будинку та господарських будівель та споруд (0,25 га), а також для ведення особистого селянського господарства (0,1948га), яка розташована АДРЕСА_1, на момент оформлення угоди купівлі - продажу була не приватизована. Державний акт на право власності на вищевказану земельну ділянку знаходився на виготовлені в Яготинському відділі земельних ресурсів. В зв'язку з тим, 16 березня 2002 року ОСОБА_3, оформила нотаріально посвідчене доручення на ім'я відповідача по даній справі - ОСОБА_2 - на подальше оформлення державного акту, його одержання, а також в подальшому продаж земельної ділянки позивачці. 27 січня 2003 року відповідачем по справі - ОСОБА_2 - був отриманий Державний акт про право власності на земельну ділянку, серія І-КВ №011168, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №832. 1 березня 2003 року позивачка передала ОСОБА_2 гроші в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень в якості повної оплати за земельну ділянку оплати площею 0,4448 га, яка розташована АДРЕСА_1, та призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку та ведення особистого господарства. Згідно наданого ОСОБА_2 - власником земельної ділянки -ОСОБА_3 - правом, відповідач по справі зобов'язувався оформити нотаріально угоду купівлі - продажу вищевказаної земельної ділянки до 1 січня 2005 року, про що написав розписку.
В даний час відносини між позивачкою та ОСОБА_2 - значно погіршилися, в зв'язку з чим, він відмовляється виконувати взяті на себе зобов'язання, не бажає переоформити угоду купівлі - продажу земельної ділянки. Відповідно до ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” від 28 квітня 1978 року містить роз'яснення, що якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення, виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною. Враховуючи дані обставини та посилаючись на вищевказаний закон, позивачка просила визнати угоду купівлі - продажу земельної ділянки, розміром 0,4448 га, яка розташована АДРЕСА_1 та призначена для будівництва та обслуговування вищевказаного будинку та господарських будівель та споруд (0,25 га), а також для ведення особистого селянського господарства (0,1948га), укладеною, так як повністю виконала умови угоди, тобто повністю розрахувалась за земельну ділянку, а відповідач - ОСОБА_2 - ухиляється від її нотаріального оформлення.
В попередньому судовому засіданні представник позивачки підтримав вимоги позову.
Відповідач позов визнав.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, роз'яснивши сторонам процесуальні наслідки визнання позову, враховуючи, що відповідач позов визнав, та визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, суд вважає, що визнання відповідачем позову може бути прийнято судом, а позов підлягає до задоволення.
Так, в силу ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Враховуючи, що відповідач визнав позов та не заперечував обставин, якими позивачка обґрунтовувала свої вимоги, а з матеріалів справи вбачається, що укладення договору між сторонами підтверджується письмовими доказами, то в силу ст.. 220 ЦК України позов ґрунтується на законі та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.. ст.. 130,174 ЦПК України, ст. 220, 657 ЦК України, суд ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною та про визнання права власності задовольнити.
Визнати договір купівлі - продажу земельної ділянки, розміром 0,4448 га, яка розташована АДРЕСА_1 та призначена для будівництва та обслуговування вищевказаного будинку та господарських будівель та споруд (0,25 га), а також для ведення особистого селянського господарства (0,1948га) дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, розміром 0,4448 га, яка розташована АДРЕСА_1 та призначена для будівництва та обслуговування вищевказаного будинку та господарських будівель та споруд (0,25 га), а також для ведення особистого селянського господарства (0,1948га).
Рішення суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Справа №2-1247 за 2010 р.
08 листопада 2010 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Переяслав-Хмельницький справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на земельну ділянку, -ВСТАНОВИВ:
Позивач просить визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0988 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по АДРЕСА_1 укладений 19 лютого 2007 року. між позивачем та відповідачем, дійсним, та визнати за нею, позивачем, право власності на вказану земельну ділянку, посилаючись на те, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу в простій письмовій формі, яким була передбачена ціна за дану земельну ділянку. Позивач сплатила обумовлену суму, а відповідач зобов'язувався оформити нотаріально договір купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки, але, не дивлячись на ту обставину, що сторони суттєві умови договору виконали, відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, направив суду заяву, в якій просить слухати справу без його участі, позов визнає, просить його задовольнити.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
19 лютого 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0988 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по АДРЕСА_1. На виконання вказаного договору ОСОБА_1 передала відповідачу обумовлену в договорі суму, про що мається відповідна заява-розписка, а ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 всі необхідні документи на земельну ділянку, в тому числі і Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯК №692632. Сторони також домовилися нотаріально оформити даний договір, але відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення даного договору, посилаючись на відсутність вільного часу.
Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Вказані обставини підтверджуються розпискою, попереднім договором, державним актом на право власності на земельну ділянку, довідкою Держкомзему.
Отже, суд визнає укладеним договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0988 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по АДРЕСА_1. При таких обставинах, за ОСОБА_1 необхідно визнати право власності на спірну земельну ділянку.
На підставі ст.ст. 220; 334 ЦК України, керуючись ст.ст.10; 11; 60; 213; 214; 215 ЦПК України, суд ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0988 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_2 з одної сторони, та ОСОБА_1, з другої сторони, дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,0988 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дні отримання копії цього рішення.

Справа № 2- 1034/2007р.
2 квітня 2007 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, про те, що 20.09.2006р. між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, за яким він придбав у відповідача бувші у використанні будівельні матеріали, з яких складаються незавершені будівництвом господарські-виробничі складські приміщення, що розташовані на земельній ділянці площею 13,1327 га, кадастровий НОМЕР_1, в адміністративних межах Іванківської сільської ради Бориспільського району поруч з автострадою "Бориспіль-Бровари" неподалік вул.Дзержинського, в м. Бориспіль з інженерною інфраструктурою та земельною ділянкою під господарськими спорудами і дворами для виробництва, складування та переробки продукції, що необхідна для розташування та обслуговування зазначених об"єктів нерухомості за 30000 гривень.
За умовами даного договору право власності переходить до покупця після підписання договору та Акту приймання-передачі, і сторони зобов'язані були з'явитись до нотаріуса для нотаріального посвідчення договору. Зі своєї сторони він умови договору виконав, але відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення. Тому, просить визнати вказаний договір дійсним.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи попереджений своєчасно та належним чином, в своїй письмовій заяві позов підтримує в повному обсязі, просить справу слухати у його відсутність
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи попереджений своєчасно та належним чином, в своїй письмовій заяві позов визнає, просить справу слухати у його відсутність.
Суд дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Встановлено, що 20.09.2006р., в м.Бориспіль Київської області, між сторонами було укладено договір купівлі-продажу, за яким позивач придбав у відповідача бувші у використанні будівельні матеріали, з яких складаються незавершені будівництвом господарські-виробничі складські приміщення, що належить останньому та складається із: складу (літера "Є"), загальною площею 2000,0 кв.м., складу (літера "Б-1"), загальною площею 1000,0 кв.м., цеху переробки (літера "В-1"), загальною площею 1720,8 кв.м. з інженерною інфраструктурою та земельною ділянкою під господарськими спорудами і дворами для виробництва, складування та переробки продукції, що необхідна для розташування та обслуговування зазначених об"єктів нерухомості, що розташовані на земельній ділянці площею 13,1327 га, кадастровий НОМЕР_1, в адміністративних межах Іванківської сільської ради Бориспільського району поруч з автострадою "Бориспіль-Бровари" неподалік вул.Дзержинського, в м. Бориспіль.
Сторони фактично домовились щодо всіх істотних умов договору в частині предмету договору, ціни, строків виконання та виконали їх, коли позивач сплатив відповідачу суму авансу в розмірі 3000грн. та 27000 основної суми вартості нерухомого майна, а відповідач передав майно за Актом прийому-передачі від 20.09.2006р.
Даний договір підлягає нотаріальному посвідченню, але відповідач відмовився з'явитись до нотаріуса для нотаріального посвідчення, в письмовій заяві від 27.09.2007р. посилаючись на те, що такого обов"язку, як звернення до нотаріусу в договорі не передбачено, а акт прийому передачі є належним правовстановчим документом, тому він в повному обсязі виконав свій обов"язок за договором. Проте в заяві від 03.10.2007р. зазначив, що договір є недійсним з підстав неналежного оформлення.
Вищенаведене підтверджується даними договору купівлі-продажу (а.с.5-8), даними акту прийому-передачі нерухомого майна (а.с.9), даними відповідей відповідача(а.с.10,11), даними розписки про оплату договору купівлі-продажу(а.с.19).
Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
На підставі ст. 220 ч.2 ЦК України, якщо сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Згідно ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Тому, приймаючи до уваги, що сторони уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, досягнувши згоди по істотним умовам договору, частково виконали даний договір, угода не містить протизаконних умов, і обмежень для укладення даної угоди не існує, договір не визнаний судом недійсним, слід визнати його дійсним.
Керуючись ст.ст.204,220 ч.2, 638 ЦК України, ст.ст.8,10,11,57-58,60,62-64, ст. 130, ч.4 ст. 174,212-215 ЦПК України,суд, ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу бувших у використанні будівельних матеріали, з яких складаються незавершені будівництвом господарські-виробничі складські приміщення, що належить останньому та складається із складу (літера "Є"), загальною площею 2000,0 кв.м., складу (літера "Б-1"), загальною площею 1000,0 кв.м., цеху переробки (літери "В-1"), загальною площею 1720,8 кв.м, з інженерною інфраструктурою та земельною ділянкою під господарськими спорудами і дворами для виробництва, складування та переробки продукції, що необхідна для розташування та обслуговування зазначених об"єктів нерухомості, що розташовані на земельній ділянці площею 13,1327 га, кадастровий НОМЕР_1, в адміністративних межах Іванківської сільської ради Бориспільського району поруч з автострадою "Бориспіль-Бровари" неподалік вул.Дзержинського, в м. Бориспіль, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - дійсним
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайсуд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення з подальшою подачею апеляційної скарги на рішення протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Справа № 2-533/2007р.
12 лютого 2007 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання договору купівлі-продажу дійсним,
ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, і в судовому засіданні підтримав письмовий текст позовної заяви про те, що 27.12.2006р. між ним та позивачем було укладено договір купівлі-продажу, за яким він придбав у відповідача об'єкти нерухомого майна в АДРЕСА_1 За умовами даного договору право власності переходить до покупця після підписання договору та Акту приймання-передачі, і сторони зобов'язані були з'явитись до нотаріуса для нотаріального посвідчення договору. Зі своєї сторони він умови договору виконав, але відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення. Тому, просить визнати вказаний договір дійсним.Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час і місце слухання справи попереджений своєчасно та належним чином, в своїй письмовій заяві позов визнає, просить справу слухати у його відсутність.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Встановлено, що 27.12.2006р., в М.Бориспіль Київської області, між сторонами було укладено договір купівлі-продажу, за яким позивач придбав у відповідача нерухоме майно, що належить останньому та складається з спортивного комплексу "ІНФОРМАЦІЯ_1", двох спортивних манежів, що розташовані в АДРЕСА_1 та будівель господарського двору, що знаходяться поруч із АДРЕСА_2 в АДРЕСА_1,
Сторони фактично домовились щодо всіх істотних умов договору в частині предмету договору, ціни, строків виконання та виконали їх, коли позивач сплатив відповідачу суму авансу в розмірі 4750грн., а відповідач передав майно за Актом прийому-передачі від 03.01.2007р.
Даний договір підлягає нотаріальному посвідченню, але відповідач відмовився з'явитись до нотаріуса для нотаріального посвідчення, в письмовій заяві від 09.01.2007р. посилаючись на те, що такий обов"язок на нього не покладений, а в заяві від 11.01.2007р. зазначивши, що договір є недійсним.
Вищенаведене підтверджується даними договору купівлі-продажу (а. с. 5-7), даними акту прийому-передачі нерухомого майна (а.с.9), даними відповідей відповідача(а.с.11,12), даними розписки про отримання авансу(а.с.8).
Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору.
На підставі ст. 220 ч.2 ЦК України, якщо сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Тому, приймаючи до уваги, що сторони уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, досягнувши згоди по істотним умовам договору, частково виконали даний договір, угода не містить протизаконних умов, і обмежень для укладення даної угоди не існує, договір не визнаний судом недійсним, слід визнати його дійсним.
2 Керуючись СТ.СТ.204, 220 ч.2, 638 ЦК України, ст.ст.8,10,11,57-58,60,62-64,212-215ЦПК України, суд, ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу спортивного комплексу "ІНФОРМАЦІЯ_1", 2 (двох) спортивних манежів, що знаходяться в АДРЕСА_1, та будівель господарського двору, що розташовані поруч із АДРЕСА_2 в АДРЕСА_1, від 27 грудня 2006р., укладений між ОСОБА_2та ОСОБА_1- дійсним.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайсуд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення з подальшою подачею апеляційної скарги на рішення протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

закрити