+380 67 430 78 80
+380 50 406 65 36

м. Київ, вул.Січових Стрільців
(Артема), 14, оф. 21а

Показати на мапі

пн - пт: 9.00-18.00
сб - нд: вихідний

 Спадкові спори – це суперечки, в яких спадкоємці, які не отримали належну їм за законом спадщину, зобов'язані в судовому порядку доказувати своє право на спадщину.

Найчастіше у громадян виникають питання: як вступити в спадкування після померлого родича/чоловіка/дружини тощо, який порядок прийняття спадщини, що робити, якщо немає документів на майно, яке залишилося після померлого, поділ спадкового майна між спадкоємцями – розміри часток при поділі спадкового майна, обов’язкова частка у спадщині, усунення від права на спадкування тощо, адвокат по спадковим справам - де знайти професіонала саме в цій області спорів.
Найбільш поширені спадкові спори:

поділ спадкового майна;
розбіжності між спадкоємцями з приводу розподілу між ними часток спадкового майна;
відновлення пропущеного строку та встановлення додаткового строку для прийняття спадщини;
визнання неправомірним спадкоємцем, виключення особи з числа спадкоємців;
встановлення і доведення факту прийняття спадщини;
оспорювання (недійсність) заповітів, встановлення обов'язкової частки у спадщині;
встановлення в судовому порядку фактів спорідненості та інших юридично значущих фактів, необхідних для прийняття спадщини;
визнання права власності на майно в порядку спадкування за відсутності правовстановлюючих документів на таке майно тощо.
Не багато хто знає, що спадщина включає в себе всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві (померлому) на момент відкриття спадщини і які не припинилися внаслідок його смерті.

Наведем приклади з судової практики:

Справа № 355/1981/15-ц
Провадження № 2/355/871/15
29 грудня 2015 року Баришівський районний суд Київської області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Баришівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Баришівського району Київської області , ОСОБА_3 районної державної адміністрації Київської області про визнання права власності на спадкове майно.В С Т А Н О В И В :
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 28.09.2008 року померла мати позивачки ОСОБА_4. Позивачка своєчасно звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. У складі спадкового майна ОСОБА_4 залишились земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради. За життя ОСОБА_4 отримала сертифікат на земельну частку (пай). Згідно даного сертифікату ОСОБА_4 виділено в натурі три земельні ділянки площею 1,9715 га, площею 1,8027 га та площею 1,1547 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради. ОСОБА_4 отримала державні акти на право власності на земельні ділянки площею 1,9715 га, площею 1,8027 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради. Оформити право власності на земельну ділянку № 579 (сінокіс), площею 1,1547 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради ОСОБА_4 за життя не встигла. В заявленому позові просить суд визнати за ОСОБА_1 право на земельну ділянку № 579 (сінокіс) площею 1,1547 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Баришівського району Київської області, яка згідно до протоколу ОСОБА_2 сільської ради Баришівського району Київської області № 1 від 30 грудня 2007 року з розподілу земельних часток (паїв) закріплена за померлою 28.09.2008 року ОСОБА_4, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0077599 від 30.12.1996 року.

Представник позивачки ОСОБА_5 у судове засідання не зявився, про день та місце розгляду справи увідомлений своєчасно та належним чином. До суду від представника позивачки ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, що дає суду підстави для розгляду справи та ухвалення рішення у відсутність представника позивачів по справі.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Баришівського району Київської областіу судове засідання не зявився, про день та місце розгляду справи увідомлений своєчасно та належним чином. До суду від сільського голови надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника, позовні вимоги визнає в повному обсязі, що дає суду підстави для розгляду справи та ухвалення рішення у відсутність представника відповідача по справі.

Представник відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації Київської областіу судове засідання не зявився, про день та місце розгляду справи увідомлений своєчасно та належним чином. До суду від представника відповідача ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи у відсутність їхнього представника, позовні вимоги визнає в повному обсязі, що дає суду підстави для розгляду справи та ухвалення рішення у відсутність представника відповідача по справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі.

Судом встановлено, що 28.09.2008 року у віці 73 роки померла ОСОБА_4, про що зроблено відповідний актовий запис № 34 виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Баришівського району Київської області. В день смерті ОСОБА_4, відкрилась спадщина, до складу якої входить право на земельну ділянку № 579 (сінокіс) площею 1,1547 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Баришівського району Київської області, що підтверджується довідкою виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Баришівського району Київської області № 764 від 11.12.2015 року про склад спадкового майна померлої ОСОБА_4 Вказана земельна ділянка згідно до протоколу ОСОБА_2 сільської ради Баришівського району Київської області № 1 від 30 грудня 2007 року з розподілу земельних часток (паїв) закріплена за ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0077599 від 30 грудня 1996 року, що підтверджується довідкою виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Баришівського району Київської області № 765 від 11.12.2015 року про те, що відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0077599 від 30.12.1996 року за померло. ОСОБА_4М згідно з протоколом № 1 від 03.12.2005 року з розподілу земельних часток (паїв) закріплені земельні ділянки: рілля І категорії ділянка № 574, площею 1,915 га та рілля ІІ категорії ділянка № 1251, площею 1,8027 га , на які вона отримала державні акти та згідно з протоколом № 1 від 30.12.2007 року з розподілу земельних часток (паїв)закріплена за нею земельна ділянка сінокіс № 579, площею 1,1547 га документ на право власності не виготовлявся.

На підставі ч.1ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців.

Відповідно до ч.1 т. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

На підставі ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобовязаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 є її дочка ОСОБА_1, яка у встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини за законом звернулась до ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори з письмовою заявою про прийняття спадщини за законом. Оскільки ОСОБА_1 своєчасно звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, вона має право на володіння, користування та розпорядження спадковим майном, яке на праві власності належало спадкодавцюОСОБА_4. ОСОБА_1 05.08.2009 року видано свідоцтва про право на спадщину за законом, згідно яких спадкоємцем майна ОСОБА_4 є її дочка ОСОБА_1, спадкове майно на які видані свідоцтва складаються із земельних ділянок площею 1,9715 га, площею 1,8027 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради. Земельна ділянка № 579 (сінокіс), площею 1,1547 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради залишилась не оформлена, оскільки ОСОБА_4 за життя не виготовила правовстановлюючий документ на вказану земельну ділянку.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право на земельну ділянку № 579 (сінокіс) площею 1,1547 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Баришівського району Київської області, яка згідно до протоколу ОСОБА_2 сільської ради Баришівського району Київської області № 1 від 30 грудня 2007 року з розподілу земельних часток (паїв) закріплена за померлою 28.09.2008 року ОСОБА_4, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0077599 від 30.12.1996 року.

Встановлені судом обставини підтверджуються:

-копією паспорта ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії СТ № 945935;

-копією дублікату ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 № НОМЕР_1;

-копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4, серії І-ОК № 132783 від 29.09.2008 року, яка померла 28.09.2008 року;

-копією сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0077599, виданого ОСОБА_4 30.12.1996 року на підставі рішення ОСОБА_3 районної державної адміністрації №375 від 23.12.1996 року, згідно якого ОСОБА_4 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Гостролуччя», розміром 4,77 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості);

-довідкою виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Баришівського району Київської області № 765 від 11.12.2015 року про те, що відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0077599 від 30.12.1996 року за померло. ОСОБА_4М згідно з протоколом № 1 від 03.12.2005 року з розподілу земельних часток (паїв) закріплені земельні ділянки: рілля І категорії ділянка № 574, площею 1,915 га та рілля ІІ категорії ділянка № 1251, площею 1,8027 га , на які вона отримала державні акти та згідно з протоколом № 1 від 30.12.2007 року з розподілу земельних часток (паїв)закріплена за нею земельна ділянка сінокіс № 579, площею 1,1547 га документ на право власності не виготовлявся;

-довідкою виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Баришівського району Київської області № 764 від 11.12.2015 року про склад спадкового майна померлої ОСОБА_4;

-копією спадкової справи № 60 до майна померлої 28.09.2008 року ОСОБА_4, згідно якої ОСОБА_1 зверталась до ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом.

За даних обставин заявлений позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись 15, 30, 62, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, ст. ст. 16, 328, 1216 , 1217, 1218, 1225, 1261, 1297 ч. 1 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами України справ про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, суд, В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право на земельну ділянку № 579 (сінокіс) площею 1,1547 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Баришівського району Київської області, яка згідно до протоколу ОСОБА_2 сільської ради Баришівського району Київської області № 1 від 30 грудня 2007 року з розподілу земельних часток (паїв) закріплена за померлою 28 вересня 2008 року ОСОБА_4, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0077599 від 30 грудня 1996 року.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Справа № 369/1335/15-ц
провадження № 2/369/1143/15
03.04.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Личанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Личанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, посилаючись на те, що ОСОБА_3 у віці 79 років померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 01 вересня 2000 року виконкомом Личанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. ОСОБА_3 доводилась матір»ю позивачу у справі ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 03 березня 1961 року.

Відповідно до заповіту ОСОБА_3 від 18 лютого 1997 року на випадок своєї смерті вона зробила наступне розпорядження: все її рухоме і нерухоме майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде їй належати на день її смерті, і на що вона за законом матиме право, ОСОБА_3 заповідала своїй дочці ОСОБА_1.

Вказаний заповіт був нотаріально посвідчений секретарем Личанської сільської ради Тимошенко В.В.. Станом на 04 лютого 2015 року вказаний заповіт не було змінено чи скасовано.

Відповідно до Витягу з протоколу № 15 засідання Загальних зборів власників земельних часток (паїв) у межах земель, що належали ліквідованому КСП «Шпитьківське» від 29 січня 2004 року « Про затвердження розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах земель, що належали ліквідованому КСП «Шпитьківське», було вирішено затвердити розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах земель, що належали ліквідованому КСП «Шпитьківське». Також у Витягу зазначено, що в реєстрі осіб, які прийняли участь у розподілі земельних часток (паїв) у межах земель, що належали ліквідованому КСП «Шпитьківське», земельна ділянка ОСОБА_3 значиться за НОМЕР_3-рілля, на території Личанської сільської ради (сертифікат НОМЕР_4).

Відповідно до довідки Личанської сільської ради № 23, виданої сільським головою Халматовою І.М. 19 січня 2015 року, ОСОБА_3 належить земельна ділянка НОМЕР_3 (рілля) згідно протоколу розподілу земельних ділянок між пайовиками КСП «Шпитьківське» та схеми розпаювання земель КСП та на підставі сертифікату про право власності на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4, виданого Києво-Святошинською РДА у відповідності з розпорядженням № 128 від 16 березня 2000 року.

Відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4, виданого головою Києво-Святошинської РДА 30 березня 2000 року, вбачається, що члену КСП «Шпитьківське» Шпитьківської сільської ради ОСОБА_3 на підставі рішення Києво-Святошинської РДА від 16 березня 2000 року № 128 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Шпитьківське», розміром 1,8 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Таким чином, вказаним сертифікатом підтверджується членство ОСОБА_3 в КСП «Шпитьківське».

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просила визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 1,8 в умовних кадастрових гектарах, розташованої на території КСП «Шпитькіське» Личанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник не з»явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, представник позивача подав суду заяву, у якій просив розглянути справу у його відсутності, позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача Личанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в судове засідання не з"явився, відповідач повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи, до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника Личанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Суд, з"ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3. Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй за життя майно. За життя 18 лютого 1997 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла дочці ОСОБА_1.

14 лютого 2001 року дочка ОСОБА_3 ОСОБА_1 звернулась із заявою до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори, у якій зазначала, що спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3, вона приймає, і просила видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно.

16 березня 2001 року державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Коцюрбою Г.Г. було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яке складається з житлового будинку з надвірними будівлями, та земельної ділянки площею 0,4480 га, переданої для обслуговування жилого будинку-0,2500 га, та ведення ОПГ-0,1980 га, які знаходяться в АДРЕСА_1, належних померлій ОСОБА_3: житловий будинок з надвірними будівлями-на підставі свідоцтва на право власності на житловий будинок, виданого 10 березня 2001 року виконкомом Личанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, згідно з рішенням цього ж виконкому від 15 березня 1997 року № 2, зареєстрованого в Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації 15 березня 2001 року за р. № 216, земельна ділянка площею 0,4480 га-на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_5, виданого 14 березня 2001 року виконкомом Личанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, згідно з рішенням цього ж виконкому від 30 червня 2000 року № 6/9.

Дані обставини підтверджуються копією спадкової справи № 74 Першої Київської обласної державної нотаріальної контори до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3.

Постановою державного нотаріуса Першої Київської обласної державної нотаріальної контори О.В. Грисюк про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29 серпня 2014 року відмовлено ОСОБА_8 у видачі на ім»я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) розміром 1,8 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності КСП «Шпитьківське» Києво-Святошинського району Київської області, та яка належала померлій ОСОБА_3, оскільки сертифікат не було належним чином зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), і оскільки відмітка Києво-Святошинської районної державної адміністрації на сертифікаті відсутня, то процедуру належного оформлення суб»єктом свого права власності не було завершено.

За життя на ім»я ОСОБА_3 був виготовлений Сертифікат на право на земельну частку (пай) Серії НОМЕР_4 від 30 березня 2000 року, в тому, що їй на підставі рішення Києво-Святошинської РДА від 16 березня 2000 року № 128 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Шпитьківське», розміром 1,8 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Згідно Витягу з протоколу № 15 засідання Загальних зборів власників земельних часток (паїв) у межах земель, що належали ліквідованому КСП «Шпитьківське» від 29 січня 2004 року «Про затвердження розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах земель, що належали ліквідованому КСП «Шпитьківське», вирішено затвердити розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах земель, що належали ліквідованому КСП «Шпитьківське», і в реєстрі осіб, які прийняли участь у розподілі земельних часток (паїв) у межах земель, що належали ліквідованому КСП «Шпитьківське», земельна ділянка ОСОБА_3, значиться за номером НОМЕР_3-рілля, на території Личанської сільської ради (сертифікат НОМЕР_4).

Відповідно до довідки, виданої виконкомом Личанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 19 січня 2015 року № 23, згідно протоколу розподілу земельних ділянок між пайовиками КСП «Шпитьківське» та схеми розпаювання земель КСП, матері ОСОБА_1, а саме жительці с. Личанка ОСОБА_3, на підставі сертифікату про право власності на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4, виданого Києво-Святошинською РДА у відповідності з розпорядженням № 128 від 16 березня 2000 року, належить земельна ділянка НОМЕР_3 (рілля), яка розташована на території Личанської сільської ради. На земельній ділянці з цільовим призначенням для виробництва сільськогосподарської продукції та ведення ОСГ відсутні будь-які споруди та будівлі.

Відповідно до вимог ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Згідно вимог ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, суд вважає доведеними позовні вимоги позивача ОСОБА_1 щодо визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, а тому позов підлягає задоволенню, і за ОСОБА_1 слід визнати в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) розміром 1,8 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі ліквідованого КСП „Шпитьківське», розташованих у межах Шпитьківської сільської ради, Києво-Святошинського району, Київської області, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. 158 Земельного кодексу України, ст. ст. 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд- В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) розміром 1,8 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності ліквідованого КСП «Шпитьківське», Шпитьківської сільської ради, Києво-Святошинського району, Київської області, на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4 від 30 березня 2000 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності в судовому засіданні осіб, які брали участь у справі, під час проголошення судового рішення.
Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 2-1955/10
07.05.2010 року Києво-Святошинський районний суд Київської області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Бобрицької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно земельну частку (пай), -ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року позивач звернувсь до суду з позовом до Бобрицької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно земельну частку (пай). Свої вимоги мотивує тим. що 27.12.2003 року померла його мати ОСОБА_2, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія 1- БК №452892.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на земельну частку (пай) розміром 3, 04 га. розташованої на території Забірської сільської ради, право власності на яку йому буде надано рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.05.2007 року.

За час свого життя ОСОБА_2 заповіту не залишила. Спадкоємцем першої черги залишився позивач.

ОСОБА_2 згідно протоколу загальних зборів ВАТ «Забір'я» від 28.12.1999 року, рішенням загальних зборів була включена в списки осіб на розпаювання землі та внесено в додаток до державного акту колективної власності на землю ВАТ «Забір'я», через що вона була внесена в списки членів власників сертифікатів ВАТ «Забір'я», які мають право на земельну частку(пай) в межах Бобрицької сільської ради.

Згідно витягу з протоколу загальних зборів власників земельних часток ВАТ «Забір'я» від 22.08.2008 року було затверджено розподіл земельних ділянок, що знаходяться в межах Бобрицької сільської ради шляхом жеребкування в алфавітному порядку, тому позивач брав участь у жеребкуванні та йому присвоєно жереб №88. Із земель колективної власності, розташованих на території Забірської сільської ради членам ВАТ «Забір'я» земельні частки (паї) виділені в натурі. Із земель колективної власності, розташованих на території Бобрицької сільської ради членам ВАТ «Забір'я» земельні частки (паї) в натурі не виділялись.

ОСОБА_2 не було реалізоване в повній мірі право на земельну частку та за життя вона не встигла отримати державний акт на земельну ділянку розміром 0.0537 га. на території Бобрицької сільської ради.

Рішенням Бобрицької сільської ради від 11.10.07 року №252 погоджено межі та площі земель, які підлягають розпаюванню для працівників ВАТ «Забір'я». У червні 2007 року проведено загальні збори власників земельних часток, на яких вирішено звернутися до голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації за згодою на розробку схеми поділу вказаної земельної ділянки. Згідно протоколу загальних зборів власників земельних часток ВАТ «Забір'я» від 15.02.2008 року вирішено погодити схему поділу рівними частками, без врахування якості грунтів.

Києво-Святошннською районною державною адміністрацією Київської області від 05.05.2007 року 253-м власникам земельних часток (паїв) ВАТ Забір'я було надано дозвіл на розробку схеми поділу земель, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв) в межах Бобрицької сільської ради.

Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області від 05.05.2008 року 253-м власникам земельних часток (паїв) ВАТ Забір'я було надано дозвіл на розробку схеми поділу земель, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв) в межах Бобрицької сільської ради, без врахування агровиробничих груп грунтів.

Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 05.11.2008 року №800 було затверджено проект землеустрою щодо розподілу земельних паїв в межах Бобрицької сільської ради, без врахування агровиробничих груп грунтів у відповідності до протоколу №4 від 22.08.2008 року загальних зборів членів реформованого ВАТ «Забір'я».

У зв'язку з чим, ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в своїй пояснювальній записці визначив рівний розмір земельної частики (паю) для всіх власників земельних часток ВАТ «Забір'я».

Просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай) в розмірі 0,0537 га, після смерті ОСОБА_2

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, направив до суду листа, в якому просить слухати справу в його відсутності.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 27.12.2003 року померла мати позивача - ОСОБА_2, шо підтверджується Свідоцтвом про смерть серія 1- БК №452892.

За час свого життя ОСОБА_2 заповіту не залишила. Спадкоємцем першої черги залишився позивач.

В установлений законом строк позивач подав заяву про прийняття спадщини до нотаріуса. На підставі поданої заяви було відкрито спадкову справу №75 за 2004 рік та видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок №26 з господарськими будівлями і спорудами, розташованого на вул. Садовій в с. Забір'я Києво-Святошинського району Київської області, однак Свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) розміром 3, 04 га, оскільки був відсутній Сертифікат на право на земельну частку (пай). Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.05.2007 року за ОСОБА_3 визнано право власності на земельну частку (пай) в розмірі 3, 04 га із земель ВАТ «Забір'я» після померлої 27.12.2003 року ОСОБА_2

ОСОБА_2 згідно протоколу загальних зборів ВАТ «Забір'я» від 28.12.1999 року, рішенням загальних зборів була включена в списки осіб на розпаювання землі та внесено в додаток до державного акту колективної власності на землю ВАТ «Забір'я», через що вона була внесена в списки членів власників сертифікатів ВАТ «Забір'я», які мають право на земельну частку(пай) в межах Бобрицької сільської ради.

Згідно витягу з протоколу загальних зборів власників земельних часток ВАТ «Забіря» від 22.08.2008 року було затверджено розподіл земельних ділянок.що знаходяться в межах Бобрицької сільської ради шляхом жеребкування в алфавітному порядку, тому позивач брав участь у жеребкуванні та йому присвоєно жереб №88. Із земель колективної власності, розташованих на території Забірської сільської ради членам ВАТ «Забіря» земельні частки (паї) виділені в натурі. Із земель колективної власності, розташованих на території Бобрицької сільської ради членами ВАТ «Забіря » земельні частки (паї) в натурі не виділення.

ОСОБА_2 не було реалізоване в повній мірі право на земельну частку та за життя вона не встигла отримати державний акт на земельну ділянку розміром 0.0537 га. на території Бобрицької сільської ради.

Рішенням Бобрнцької сільської ради від 11.10.07 року №252 погоджено межі та площі земель, які підлягають розпаюванню для працівників ВАТ «Забір'я». У червні 2007 року проведено загальні збори власників земельних часток, на яких вирішено звернутися до голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації за згодою на розробку схеми поділу вказаної земельної ділянки. Згідно протоколу загальних зборів власників земельних часток ВАТ «Забір'я» від 15.02.2008 року вирішено погодити схему поділу рівними частками, без врахування якості грунтів.

Києво-Святошинською районноїю державною адміністрацією Київської області від 19.09.2007 року 253-м власникам земельних часток (паїв) ВАТ Забір'я було надано дозвіл на розробку схеми подіту земель, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв) в межах Бобрицької сільської ради.

Києво-Святошннською районною державною адміністрацією Київської області від 05.05.2008 року 253- власникам земельних часток (паїв) ВАТ Забіря було надано дозвіл на розробку схеми подіту земель, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв) в межах Бобрицької сільської ради, без врахування агровиробничих груп грунтів.

Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 05.11.2008 року №800було затверджено проект землеустрою щодо розподілу земельних паїв в межах Бобрицької сільської ради, без врахування агровиробничих груп ґрунтів у відповідності до протоколу №4 від 22.08.2008 року загальних зборів членів реформован аго ВАТ «Забір'я».

Згідно ч 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

За таких обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1220, 1225, 1261, 1268. 1269 ЦК України, ст.ст. 209; 213-215, 224, 226 ЦПК України, суд, -ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на земельну частку (пай) в розмірі 0,0537 га, розташованої в межах земель Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

справа № 2-616/10
25 січня 2010 року. Броварський міськрайонний суд Київської області
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м.Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про спадщину недійсним встановив:

В грудні 2009 року позивачі звернулись до суду з вищезазначеним позовом, який обґрунтували наступним чином. 09 квітня 2008 року померла їхня мати, ОСОБА_5.

Після смерті їхньої матері відкрилась спадщина, і всі троє дітей: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняли спадщину.

Відповідач в установлений законом шестимісячний термін звернувся до нотаріальної контори та 11.08.2009 року одержав свідоцтво про право на спадщину за законом на все майно після смерті матері.

Позивачі по справі успадкували майно фактично, так як постійно проживали разом зі спадкодавицею на момент відкриття спадщини.

До нотаріальної контори відразу за одержанням свідоцтва про спадщину не звернулись, а коли вирішили одержати свідоцтво про спадщину, то в Броварській районній державній нотаріальній конторі з'ясували, що на все спадкове майно свідоцтво про право на спадщину отримав відповідач, ОСОБА_3

Батько позивачів та чоловік спадкодавиці, ОСОБА_4 від свого права спадкування відмовився.

Вважають, що відповідно до ст.1261 ЦК України, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є її чоловік, ОСОБА_4, а їхній батько та діти спадкодавиці, позивачі та відповідач по справі, а тому свідоцтво видане лише на одного спадкоємця є незаконним, в зв'язку з чим просять його скасувати.

Представник позивачів ОСОБА_6 у судовому засіданні позов підтримала та дала пояснення, аналогічні викладеному вище, та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач по справі, ОСОБА_3 до суду не з'явився, надіслав письмову заяву, в якій просить справу слухати в його відсутності, позовні вимоги визнає та просить їх задовольнити.

Третя особа - ОСОБА_4 до суду не з'явився, надіслав письмову заяву, в якій просить справу слухати в його відсутності, а позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивачів, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

09 квітня 2008 року померла мати сторін по справі, ОСОБА_5.

Із свідоцтва про спадщину вбачається, що після смерті ОСОБА_5, свідоцтво про спадщину за законом на все спадкове майно видано на одного спадкоємця, відповідача по справі, ОСОБА_3.

З зазначено свідоцтва також вбачається, що третя особа по справі, ОСОБА_4, відмовився від спадкування на підставі СТ.1274 Цивільного Кодексу України.

З довідки Богданівської сільської ради №1973 від 09.12.2009 року вбачається, що ОСОБА_1 дійсно, на час відкриття спадщини, постійно проживала разом з матірю, ОСОБА_5 по вул.Київській, 17 в с.Залісся Броварського району.

Як видно з довідки Богданівської сільської ради №1974 від 09.12.2009 року ОСОБА_2 дійсно на час відкриття спадщини постійно проживав разом з матір'ю, ОСОБА_5 по вул.Київській, 17 в с.Залісся Броварського району.

Відповідно до ст.1261 Цивільного Кодексу України спадкоємцями першої черги за законом є чоловік померлої та її діти.

Відповідно до ст.1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

У судовому засіданні встановлено, що позивачі по справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 проживали постійно разом зі спадкодавицею, заяву про прийняття спадщини відповідно до ст.1270 ЦК України до нотаріальної контори не подавали.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що всі діти померлої ОСОБА_5 прийняли спадщину, так як протягом шестимісячного терміну з моменту відкриття спадщини не відмовились від неї.

Таким чином, відповідач по справі став спадкоємцем всього майна після смерті матері ОСОБА_5 незаконно в порушення вищезазначених норм спадкового права.

У зв'язку з цим підлягає визнанню недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 11.08.2009 року Броварською районною державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_3.

На підставі ст.ст. 130 ч.4, 174 ч.4 ЦПК України, ст.ст. 1223, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Броварською районною державною нотаріальною конторою 11.08.2009 року на ім'я ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом 20 днів після подання в 10- денний строк заяви про апеляційне оскарження, починаючи з дня проголошення рішення, а в разі неподання заяви про оскарження після закінчення стооку подання цієї заяви - рішення набирає законної сили.

Справа №2-154/11
14 грудня 2011 року Ржищівський міський суд Київської області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ржищів Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори, КП КОР "ОСОБА_2 БТІ" про визнання недійсним дублікату свідоцтва про право на спадщину за законом та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, проведеної на підставі цього дублікату, -ВСТАНОВИВ:

29.11.2011 року до Ржищівського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори, КП КОР "ОСОБА_2 БТІ" про визнання недійсним дублікату свідоцтва про право на спадщину за законом та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, проведеної на підставі цього дублікату.

Позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що її мати ОСОБА_1 після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 отримала спадщину за законом, що складається з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: м.Ржищів вул. Леніна, 107. Після прийняття спадщини державним нотаріусом ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори було видане свідоцтво про право на спадщину за законом. Згодом вказане свідоцтво було втрачене, і, відповідно до ст. 53 ЗУ "Про нотаріат", позивачка отримала дублікат вказаного свідоцтва у серпні 2011 року та провела державну реєстрацію нерухомого майна. Згодом був втрачений також і дублікат свідоцтва.
Оригінал свідоцтва про право на спадщину за законом, виданий 11.09.2009 року був знайдений. Враховуючи те, що на підставі дубліката свідоцтва про право на спадщину за законом було зареєстровано нерухоме майно, а також те, що дублікат свідоцтва має однакову з оригіналом юридичну силу, а тому може бути використаний іншими особами всупереч інтересам позивача, то представник позивача вважає, що необхідно визнати недійсним дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом та скасувати реєстрацію вказаного дубліката в КП КОР "ОСОБА_2 БТІ", правовстановлюючим документом визнати оригінал свідоцтва про право на спадщину за законом, вважати дійсною реєстрацію нерухомого майна, проведену 28.09.2009 року на підставі оригіналу свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_1, 11.09.2009 року (реєстраційний номер 12993556, №69 в книзі 1) .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала повністю та просить суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом та скасувати реєстрацію вказаного дубліката в КП КОР "ОСОБА_2 БТІ", правовстановлюючим документом визнати оригінал свідоцтва про право на спадщину за законом, вважати дійсною реєстрацію нерухомого майна, проведену 28.09.2009 року на підставі оригіналу свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_1, 11.09.2009 року (реєстраційний номер 12993556, № 69 в книзі 1).

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори не прибув, надіслав заяву, в якій проти позову не заперечує, просить проводити судовий розгляд без участі представника.

В судовому засіданні представник відповідача КП КОР "ОСОБА_2 БТІ" ОСОБА_5
проти позову не заперечив.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, та, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, обґрунтовуючи своє рішення слідуючими доказами, - судом встановлено, що позивачкою було одержано свідоцтво про право на спадщину за законом від 11.09.2009 року, яке згодом було втрачено.

Після втрати оригіналу свідоцтва позивачкою було отримано його дублікат а також проведено реєстрацію нерухомого майна відповідно до дубліката. Згодом дублікат було втрачено, але знайдено оригінал свідоцтва.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 ЗУ "Про нотаріат" у разі втрати документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб видається дублікат втраченого документа.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 88, 208,209,213,215,218 ЦПК України суд,- ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори, КП КОР "ОСОБА_2 БТІ" про визнання недійсним дублікату свідоцтва про право на спадщину за законом та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, проведеної на підставі цього дублікату,- задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом №338020, виданий 24.09.2010 року.

Скасувати реєстрацію вказаного дубліката в КП КОР "ОСОБА_2 БТГ, реєстраційний номер 12993556 від 04.10.2010 року.

Правовстановлюючим документом визнати оригінал свідоцтва про право на спадщину за законом, серії ВМЕ № 833771, від 11.09.2009 року.

Вважати дійсною реєстрацію нерухомого майна, проведену 28.09.2009 року на підставі оригіналу свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_1, 11.09.2009 року (реєстраційний номер 12993556, № 69 в книзі 1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

закрити