+380 67 430 78 80
+380 50 406 65 36

м. Київ, вул.Січових Стрільців
(Артема), 14, оф. 21а

Показати на мапі

пн - пт: 9.00-18.00
сб - нд: вихідний

 Невід'ємним елементом ринкових відносин є правочин - найпоширеніший юридичний факт, з яким закон пов'язує виникнення, зміну та припинення цивільних правовідносин. Термін "правочин" є новелою у Цивільному кодексі України ( 435-15 ) 2003 р. (далі - ЦК).

Недійсності правочинів присвячений параграф 2 гл. 16 розд. IV (статті 215 - 236 ЦК ( 435-15 )); положення Господарського кодексу України ( 436-15 ) 2003 р. про недійсність господарського зобов'язання (статті 207, 208); окремі норми про недійсність правочинів також містяться у спеціальному законодавстві (наприклад, у законодавстві про приватизацію, Законі від 12 травня 1991 р. N 1023-XII ( 1023-12 ) "Про захист прав споживачів", Законі від 6 жовтня 1998 р. N 161-XIV ( 161-14 ) "Про оренду землі" тощо).

У зв'язку з появою нових формулювань, підходів та оцінювальних категорій у новому ЦК ( 435-15 ) між ним та спеціальним законодавством виникають певні колізії щодо недійсності правочинів, а це призводить до неоднакового тлумачення і застосування судами законодавства у цій сфері. Зазначені фактори є причиною помилок, що допускають суди при розгляді спорів про недійсність правочинів, тому вивчення та узагальнення судової практики вирішення спорів цієї категорії є необхідним.

Мета узагальнення - проаналізувати стан справ із застосуванням судами законодавства при вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними, виявити складні та спірні питання у судовій практиці й законодавстві, підготувати пропозиції для забезпечення правильного та однакового застосування судами норм права, а також усунення прогалин у законодавстві. В узагальненні проаналізовано практику розгляду судами цивільних справ за 2007 р. про визнання правочинів недійсними згідно з положеннями нового ЦК ( 435-15 ).

Наведем приклад із судової практики про визнання договору купівлі-продажу корпоративних прав недійсним. Справа № 2-305/11, Провадження № 2/1595/11.

30 червня 2011 року Лисянський районний суд Черкаської області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Лисянка справу за позовом Приватного підприємства «Побут» до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, суд встановив:
ПП «Побут» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним. Підтримавши позов представник позивача в судовому засіданні пояснив та відповідно до договору купівлі-продажу 01.04.2009 року ПП «Побут» передало у власність ОСОБА_1 корпоративні права на підприємство.
Відповідно до постанови господарського суду Черкаської області від 16.03.2010 року ПП «Побут» визнано банкрутом. При оформленні відповідних документів і було виявлено даний договір купівлі-продажу. Як було встановлено будь-які документи, цінності та будь-які права відповідачу ОСОБА_1 не передавались і будь-яких правових наслідків у звязку з укладенням договору купівлі-продажу не настало, а тому представник позивача просить визнати договір купівлі-продажу недійсним.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав і не заперечує проти визнання договору недійсним.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення з слідуючих підстав.
Суд встановив, що 01.04.2009 року між ПП «Побут» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав підприємства. В договорі не указано про які права іде мова.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 суду пояснив, що договір він підписав на прохання бувшого директора ПП «Побут». Для чого йому це було потрібно йому ніхто не пояснював. Будь-які права, цінності та документи йому за цим договором не передавались.
Суд вважає, що договір купівлі-продажу не був спрямований на реальне настання правових наслідків, а тому не може вважатись дійсним.
Керуючись ч. 5 ст. 203, ч. 1 ст. 115 ЦПК України, суд вирішив:
Договір купівлі-продажу корпоративних прав, укладений 01.04.2009 року між приватним підприємством «Побут» та ОСОБА_1, посвідчений державним нотаріусом Звенигородської державної контори ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі № 1-1462 визнати недійсним.

закрити