+380 67 430 78 80
+380 50 406 65 36

г.Киев, ул. Сечевых Стрельцов
(Артема), 14, оф. 21а

пн - пт: 9.00-18.00

сб - вс: выходной

2 мая 2018 Верховный Суд в составе коллегии судей Кассационного административного суда в рамках дела № 826/3168/15, административное производство № К/9901/7247/18 (ЕГРСР № 73734975) исследовал вопрос, когда же решение контролирующего органа считается надлежащим образом врученным налогоплательщику.

ВАЖНО: Положениями пункта 58.3 статьи 58 НК Украины предусмотрено, что налоговое уведомление-решение считается направленным (врученным) налогоплательщику, если оно передано должностному лицу такого налогоплательщика под расписку или направлено письмом с уведомлением о вручении.

Более того, 19.09.2017 вступил в силу приказ Минфина от 21.07.2017 г.. № 658 «Об утверждении Изменений в Порядок направления контролирующими органами налоговых уведомлений-решений налогоплательщикам». Этим приказом внесены изменения в приказ Министерства финансов Украины от 28.12.2015 г.. № 1204 «Об утверждении Порядка направления контролирующими органами налоговых уведомлений-решений налогоплательщикам».

В частности, приказом № 658 уточнено, что налоговое уведомление-решение считается надлежащим образом врученным налогоплательщику (кроме физических лиц), если он направлен в порядке, определенном ст. 42 НКУ.

Так, согласно пунктам 42.1 и 42.2 статьи 42 НК Украины налоговые уведомления - решения, налоговые требования или другие документы, адресованные контролирующим органом налогоплательщику, должны быть составлены в письменной форме, соответствующим образом подписаны и в случаях, предусмотренных законодательством, заверенные печатью такого контролирующего органа. Документы считаются должным образом врученными, если они направлены по адресу (местонахождению, налоговому адресу) налогоплательщика заказным письмом с уведомлением о вручении или лично вручены налогоплательщику или его законному или уполномоченному представителю.

(!!!) Налоговым адресом юридического лица (обособленного подразделения юридического лица) является местонахождение такого юридического лица, сведения о содержащихся в Едином государственном реестре юридических лиц и физических лиц - предпринимателей (пункт 45.2 статьи 45 НК Украины).

Определение местонахождения юридического лица приведен в части первой статьи 93 Гражданского кодекса Украины, согласно которой это фактическое место ведения деятельности или расположения офиса, из которого проводится ежедневное управление деятельностью юридического лица (преимущественно находится руководство) и осуществление управления и учета.

ВЫВОД: Приведенные положения законодательства дают основания для вывода, что юридическим фактом, с наступлением которого законодатель связывает реализацию налоговых процедур, является направления документов по налоговому адресу налогоплательщику - субъекту налоговых правоотношений, на которого законом возложена комплекс налоговых обязанностей, и который несет ответственность за нарушение налогового законодательства обособленным подразделением юридического лица. Надлежащим образом врученными налоговое уведомление-решение, налоговая требование в случае направления последних по адресу (местонахождению, налоговому адресу) налогоплательщика - юридического лица.

Таким образом, направления налогового уведомления-решения в адрес Филиала, а не в адрес ООО, содержащаяся в Едином государственном реестре юридических лиц и физических лиц - предпринимателей, не является надлежащим основанием для взыскания с ответчика спорной суммы налоговых обязательств, поскольку в понимании НК Украины такое решение контролирующего органа не считается надлежащим образом врученным, что привело к невозможности установления срока, после которого денежные обязательства приобретают статус согласованных и в течение которого налогоплательщик обязан выплат ити денежные обязательства, определенные контролирующим органом.

Випадки, коли рішення фіскально-контролюючого органу вважається належним чином врученим платнику податку?

02 травня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/3168/15, адміністративне провадження № К/9901/7247/18 (ЄДРСРУ № 73734975) досліджував питання, коли ж рішення контролюючого органу вважається належним чином врученим платнику податку.

ВАЖЛИВО: Положеннями пункту 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Більше того, 19.09.2017 набрав чинності наказ Мінфіну від 21.07.2017 р. № 658 «Про затвердження Змін до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків». Цим наказом внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 р. № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків».

Зокрема, наказом № 658 уточнено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Так, згідно пунктів 42.1 та 42.2 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

(!!!) Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (пункт 45.2 статті 45 ПК України).

Визначення місцезнаходження юридичної особи наведено у частині першій статті 93 Цивільного кодексу України, згідно якої це фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

ВИСНОВОК: Наведені положення законодавства дають підстави для висновку, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов'язує реалізацію податкових процедур, є надіслання документів за податковою адресою платнику податків - суб'єкту податкових правовідносин, на якого законом покладено комплекс податкових обов'язків, і який несе відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи. Належним чином врученими податкове повідомлення-рішення, податкова вимога є у разі надіслання останніх за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків - юридичної особи.

Таким чином, надіслання податкового повідомлення-рішення на адресу Філії, а не на адресу ТОВ, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не є належною підставою для стягнення з відповідача спірної суми податкових зобов'язань, оскільки в розумінні ПК України таке рішення контролюючого органу не вважається належним чином врученим, що призвело до неможливості встановлення строку, після якого грошові зобов'язання набувають статусу узгоджених, та протягом якого платник податків зобов'язаний сплатити грошові зобов'язання, визначені контролюючим органом.

закрыть